За статистичними даними 47,8% населення України проживає в сільській місцевості (це населення сіл, а також селищ міського типу, які традиційно враховуються в статистиці як міське населення) . Тому для реалізації поставлених задач експерти Revival Institute зробили глибинний аналітичний аудит стану охорони здоров'я у цих поселеннях. У його ході з'ясувалося, що 48% населених пунктів України не мають медичного забезпечення взагалі, адже там немає медичної інфраструктури. І навіть в місцях, де є ФАПи і амбулаторії, медична допомога можлива лише "на папері". Адже більшість лікарів первинної ланки лише номінально значаться на роботі у селах, проте реально знаходяться у райцентрах.

Спочатку на меті в нас було створити картину "з висоти пташиного польоту" та показати першим особам держави реальний стан сільської медицини в країні. Це було потрібно, щоб обґрунтувати доцільність запуску ще однієї реформи, дотичної до створеної МОЗом.

Розроблена Інститутом реформа не тільки концентрується на зміні системи фінансування, але й повністю змінює роль та значимість медичних працівників. Адже длязміни системи необхідно змінити поведінку людей, які забезпечують її функціонування.

При розробці реформи нам вдалося поставити лікаря у центр усієї системи та поєднати його лікувальні функції з самоорганізацією. На нашу думку, лікар первинної ланки — управлінець, який займається координацією вирішення проблем свого амбулаторного округу. Він має впливати на якісні зміни здоров'я своїх пацієнтів. Для цього, крім прямих лікарських функцій, ми запропонували йому проводити профілактичні заходи. Ними можуть бути проведення зустрічей з пацієнтами, створення груп здоров'я або організація тренувань. У якості додаткового стимулу за надання таких послуг він зможе отримувати додаткову платню від пацієнтів. Адже ми вважаємо, що лікар повинен отримувати не тільки заробітну платню у розмірі, зафіксованому "межею" у 2000 пацієнтів, але й за наявності бажання та підприємницької жилки заробляти кошти на додаткових послугах. Але важливо, щоб такі активності не шкодили його основному призначенню збільшувати кількість здоров'я громади та не мали під собою конфлікту інтересів.

Істотні зміни торкнулися не лише лікарів, а й усіх медичних працівників. Ми показали економічну можливість введення нових посад, які б зняли з лікаря обов'язок виконувати адміністративні і господарські функції. Також ми запропонували комбінувати роль другої медичної сестри з роллю водія. Крім виконання медичних маніпуляцій, ведення документації та організації робочого часу лікаря, при наявності кваліфікації вона могла б об'їжджати територію амбулаторного округу та збирати у пацієнтів аналізи.

Система Семашко була створена після Першоїсвітової війни та залишалася незмінною близько 100 років. Оскільки протягом років незалежності України система втратила багато елементів свого каркасу і не адаптувалась до потреб, вона врешті-решт просто перестала вирішувати проблеми сьогодення. Тому основною задачею Revival Institute було не зруйнувати стару систему, а виходячи з існуючих фінансових можливостей країни, максимально бережно трансформувати її у нову, більш сучасну і відповідну суспільній потребі. Ми запропонували заповнити прогалини в системі шляхом зміни ролей, функцій, створення нових суспільних інститутів та дорощування системи донизу (ближче до людей).

У ході аналітичної роботи команда Revival Institute задалася питанням, чи мережа медичних закладів та транспортної інфраструктури адміністративно-територіальних одиниць відповідають медичним потребам населення. Адже з моменту їх проектування в Радянські часи істотно змінилися економічні профілі цих місцевостей, а отже структура та кількість населення. Тому ми розпочали з розробки картограми нової мережі.

У межах проекту "Прайм" експерти Revival Institute довели, що фінансово вигідніше закуповувати деяке обладнання на декілька амбулаторій. Тому нами було прийнято рішення перетворити ЦПМСД на ресурсний центр (хаб). Він отримає повноваження закуповувати обладнання та забезпечувати доступ до нього фахівцям медичних закладів, які цього потребують.

Адже тепер не він повинен "вибивати" приїзд до його амбулаторного округу мобільних мамографа, рентгенапарата, УЗД, кольпоскопічної установки тощо - цей обов'язок повністю "лягає на плечі" працівників ЦПМСД. Цей підхід називається "sharing economy" (економіка спільного використання) та активно експлуатується такими сервісами як Uber, AirBnB та ін. Він доводить, що не так важливо володіти, як важливо вміти ефективно користуватися.

Одна з ідей медичної реформи — забезпечити вирішення 80% проблем пацієнтів на первинній ланці. Це можливо досягти зусиллями сімейного лікаря, однак ми вирішили піти далі. Задовольнити потребу населення в консультаціях вузьких спеціалістів можливо ефективно за витратами.Тому ми вирішили надати ЦПМСД можливість контрактувати вузькопрофільних спеціалістів, які б приїжджали з області в амбулаторні округи раз на декілька місяців та надавали планову консультації як сімейному лікарю (вдосконалюючи його знання), так і його пацієнту.

Revival Institute розробив драйвери змін, які можуть бути запущені через систему фінансування. Ми запропонували чітко визначити частку бюджету, кошти з якої будуть спрямовуватися на первинну ланку. Адже в цій частині охорони здоров'я за допомогою математичних моделей витрати можна легко спрогнозувати - в ній не так багато ризиків і непередбачуваних обов'язків. Фіксація ж частки бюджету дозволяє взяти відповідальність за повний спектр сервісів, необхідних лікарю для роботи (телемедицина, телеметрія, контакт-центри, хмарні сервіси, дистанційне навчання тощо). Також ми запропонували змінити процеси та оргструктуру амбулаторії, що знижує "адміністративний податок", переорієнтовує зекономлені ресурси на підвищення заробітної плати медпрацівників та надання безкоштовних послуг населенню.

Ми прорахували, що у межах виділених на реформу коштів можливо провести повну ревіталізацію інфраструктури. Так медичний працівник, який розпочинає свою кар'єру в селі, отримає нове сучасне житло, відремонтовану лабораторію та автомобіль. Останній допоможе швидко діставатися у найвіддаленіші куточки амбулаторного округу. Крім того, наявність авто зможе забезпечити лікарю мобільність та високий рівень залученості в соціальне життя. Він з легкістю зможе відвідувати культурні та освітні заходи в місті та активно застосовувати свій інтелектуальний потенціал.

Експерти Revival Institute створили лінійку моделей нової амбулаторії та прорахували точну кількість закладів, які треба побудувати на території усієї країни, аби привнести життя в "медичні пустелі" та підвищити доступ громадян України до медицини.

Всі активні громадяни задаються питанням: куди йдуть кошти держави, які вона зібрала через податки? Загалом медичні витрати з державного бюджету можна поділити на дві категорії: інвестиції (субвенція розвитку) та операційні витрати (медична субвенція).

Подібний підхід використання моделей можна використати не тільки для розподілу інвестицій між проектами. Операційне фінансування (медична субвенція) на сьогодні розподіляється за принципом зрівнювання між собою регіональних систем охорони здоров'я. Це значить, що національний бюджет охорони здоров'я розподіляється між областями і районами за пропорцією відповідно до кількості населення. Між тим кількість ефекту (здоров'я), які ці системи створюють для громадян, дуже відрізняється.

Відбуваються ситуації, коли недостатнє задоволення медичних потреб населення виливається у більшому фінансуванні видатків, які не створюють цінності для здоров'я. Умовний приклад - роздутий адміністративний штат при нестачі лікарів: місцеві заклади цінності не створюють, населення їздить в інший регіон.

Як це змінити? При перенесенні відповідальності за ці ланки медичної системи на місцеве самоврядування єдиним важелем впливу стає електоральний (виборна посада голови в ОТГ) та політичний (вплив губернатора на голову району). В якості можливого інструмента з активізації місцевої влади команда Revival Institute запропонувала механізм кондиційного розподілу медичної субвенції (перерозподіл фінансування на основі досягнення показників роботи регіональної системи охорони здоров'я). Такий розподіл мав би слугувати додатковим стимулом розвивати і доглядати за своєю медичною мережею. Адже якщо мережа недостатньо укомплектована лікарями, то кількість грошей на її утримування буде скорочена до моменту зміни ситуації.